Первинні аналізи | Вторинні аналізи | Умови та кратність призначення вторинних аналізів | Мета/обґрунтування доцільності додаткового обстеження |
АЧТБ: 22.7-31.8 секунд |
Вовчаковий антикоагулянт (Тест з отрутою гадюки Рассела) |
Нормальні результати АЧТБ, підозра на АФС | Перший етап обстеження на вовчаковий антикоагулянт передбачає дослідження зсідання крові мінімум двома різними тестами |
Вовчаковий антикоагулянт (тест з отрутою гадюки Рассела) LA1 > 44 секунд LA1/LA2 >1.2 |
Антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
Патологічні результати тесту на вовчаковий антикоагулянт | Є чіткі рекомендації призначати одночасно ці 3 дослідження |
Вовчаковий антикоагулянт LA1> 44 секунд LA1/LA2 >1.2, та/або антитіла до кардіоліпіну: IgM? 7 Од/мл, IgG? 10 Од/мл, та/або антитіла до бета2-глікопротеїну-І: ? 10 Од/мл |
Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
Повторне обстеження через 12 тижнів. Рекомендована кратність виконання всіх тестів становить 1 раз на 3-6 місяців |
Для встановлення діагнозу необхідно довести персистуючу наявність аутоантитіл у крові. Моніторинг ефективності лікування |
Антитіла до кардіоліпіну: IgM? 7 Од/мл та/або антитіла до бета2-глікопротеїну-І: ? 10 Од/мл |
IgM-ревматоїдний фактор | Після отримання результату первинного аналізу | Наявність IgM-ревматоїдного фактора у високій концентрації призводить до завищення титру IgM до кардіоліпіну та антитіл до бета2-глікопротеїну-І |
Нез'ясовне продовження протромбінового часу за Квіком >130,0 секунд |
Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
Після отримання результату первинного аналізу | Для діагностики АФС |
Антинуклеарні антитіла: позитивно (індекс активності > 1,2) |
Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
підозра на АФС після одержання результату первинного аналізу |
Для діагностики АФС |
Вовчаковий антикоагулянт LA1 31-44 секунд LA1/LA2 0.8 - 1.2, та/або антитіла до кардіоліпіну: IgM < 7 Од/мл, IgG < 10 Од/мл, та/або антитіла до бета2-глікопротеїну-І: < 10 Од/мл |
Антитіла до анексину V (IgG, IgM); антитіла до протромбіну (IgG, IgM); антитіла до фосфоліпідів (IgG, IgM) |
підозра на АФС після отримання результату первинного аналізу |
Діагностика серонегативного АФС |
Антитіла до анексину V (IgG, IgM); > 8 Од/мл та/або антитіла до протромбіну (IgG, IgM); ? 10 Од/мл та/або антитіла до фосфоліпідів (IgG, IgM) ? 10 Од/мл |
Антитіла до анексину V (IgG, IgM); антитіла до протромбіну (IgG, IgM); антитіла до фосфоліпідів (IgG, IgM) |
Повторне обстеження через 12 тижнів | Для встановлення діагнозу необхідно довести персистуючу наявність аутоантитіл у крові. Моніторинг ефективності лікування |
Загальний аналіз крові (тромбоцитопенія < 100? 109/л) |
Загальний аналіз крові | тромбоцитопенія має бути зареєстрована не менше 2 разів з інтервалом 12 тижнів |
Для діагностики АФС |
Загальний аналіз крові (тромбоцитопенія) < 100? 109/л) |
Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
підозра на АФС після отримання результату первинного аналізу |
Для діагностики АФС |
Антинуклеарні антитіла: позитивно (індекс активності > 1,2) антитіла до дволанцюгової ДНК ? 25 Од/мл |
Вовчаковий антикоагулянт, антитіла до кардіоліпіну (IgM, IgG), антитіла до бета2-глікопротеїну-І |
підозра на АФС після отримання результату первинного аналізу |
Для діагностики АФС у пацієнтів із ВКВ |