Загальний аналіз крові – набір тестів, спрямованих на визначення кількості різних клітин крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), їх характеристик та співвідношення. Загальний аналіз крові – найчастіше призначений вид лабораторних досліджень. Даний тест застосовують для загальної оцінки стану здоров'я при планових обстеженнях, перед хірургічними втручаннями, а також для діагностики, визначення можливої причини та оцінки ефективності лікування анемій (малокров'я), інфекцій та запальних процесів, порушень згортання крові, лейкозів (лейкемій), алергії.
Приводом для звернення до лікаря та призначення загального аналізу крові можуть стати такі симптоми:
- слабкість, швидка стомлюваність, задишка при незначному або помірному навантаженні, серцебиття, головний біль, шум у вухах, порушення сну, апетиту, статевого потягу – ознаки анемії; - біль у ураженому органі, почервоніння та припухлість шкіри, підвищення температури тіла, озноби, головний біль, ломота в суглобах, зниження апетиту – ознаки інфекційних та запальних процесів;
- закупорка кровоносних судин та, навпаки, підвищена кровоточивість – ознаки порушення згортання крові; - анемія, підвищена кровоточивість, та інфекційні ускладнення – можуть мати місце при лейкозах; - напади задухи, нежить, запалення очей, почервоніння та набряк шкіри, розлад шлунка – ознаки алергії.
Враховуючи високу цінність загального аналізу крові для діагностики широкого переліку захворювань, його результати повинні задовольняти високі вимоги надійності. Слід зазначити, що дослідження крові, що виконуються «ручними» методами, мають великі похибки і часто викликають обґрунтовані нарікання як лікарів, так і пацієнтів. Саме з точки зору надійності отриманих результатів, автоматизовані гематологічні аналізатори мають низку переваг перед «ручним» дослідженням.
Головні з них:
- аналіз великої кількості клітин: більше 10 тисяч, порівняно зі 100-200 клітинами за візуального способу підрахунку,
- стандартизація кожного етапу аналізу,
- Мінімізація «людського фактора».
Більшість гематологічних аналізаторів, що функціонують у лабораторіях України, визначають до 18 параметрів загального аналізу крові, і не здатні виконувати повний аналіз лейкоцитарної формули. У діагностичному центрі «Глобал-Діагностик» загальний аналіз крові виконується за допомогою складної аналітичної системи Sysmex ХS-1000i (Японія), яка визначає 24 параметри загального аналізу крові, і дозволяє отримати цілу низку додаткових характеристик клітин, які неможливо оцінити при візуальному аналізі мазка крові. Аналізатор Sysmex ХS-1000i не тільки виконує розгорнутий аналіз крові з диференціюванням лейкоцитів на 5 підтипів, а й будує графіки розподілу лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів за розмірами. Аналіз цих графіків дозволяє отримати додаткову діагностично цінну інформацію.
Унікальною особливістю даного аналізатора є можливість виявлення незрілих лейкоцитів, бластів, атипових та патологічних лімфоцитів. Присутність навіть 1% таких клітин у зразку може бути ознакою серйозної патології, тим часом коли в мазку аналізується лише 100 клітин, їх можна «пропустити».
Однак роль лікаря-лаборанта у виконанні даного дослідження також є дуже важливою. Про будь-які відхилення від норми, а також знахідки, що потребують додаткових досліджень, аналізатор «видає» спеціальне повідомлення, і ці зразки потім аналуються «візуально» кваліфікованим фахівцем для підтвердження та уточнення патологічних знахідок.
Для аналізу може використовуватися як венозна, так і капілярна кров.
Клініко-діагностичне значення показників загального аналізу крові
Гематокріт (HCT) – відсоткове співвідношення клітин крові (формених елементів) до рідкої її частини; використовується в комплексній оцінці анемій та станів, при яких кількість формених елементів, навпаки, збільшується (еритроцитоз, лейкемія), допомагає прийняти рішення про необхідність переливання крові та оцінити результати цієї процедури.
Гемоглобін (HGB) – основний компонент еритроцитів, за допомогою якого вони транспортують кисень від легень до тканин та органів, а вуглекислий газ – від тканин та органів до легень. Концентрація гемоглобіну в крові – важливий показник для оцінки тяжкості анемії або еритроцитозу та для контролю за ефективністю терапії цих станів.
Еритроцити (RBC) – клітини, що містять гемоглобін і транспортують кисень і вуглекислий газ у крові людини. Визначення кількості еритроцитів необхідне для діагностики анемії або еритроцитозу та диференціювання між різними типами анемій.
Еритроцитарні індекси: надають інформацію про розміри еритроцитів та вміст у них гемоглобіну.
• середній обсяг еритроциту (MCV) – характеризує розмір цих клітин; він необхідний визначення причини анемії. Приміром, при дефіциті вітаміну B12 розмір еритроцитів збільшується, при дефіциті заліза – зменшується.
• середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH) та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC) доповнюють один одного і використовуються замість застарілого та менш інформативного колірного показника. Ці індекси дозволяють визначити причину анемії. Так, наприклад, при дефіциті вітаміну B12 у збільшених еритроцитах вміст та концентрація гемоглобіну підвищені, а при дефіциті заліза – знижені.
• ширина розподілу еритроцитів за обсягом (RDW) – показник, що визначає ступінь відмінності еритроцитів пацієнта за розміром. Має значення у ранній діагностиці анемій, оскільки часто змінюється раніше, ніж розмір еритроцитів. Дозволяє оцінити ефективність лікування анемії.
Лейкоцити (WBC) – група клітин, головне завдання яких – виявляти чужорідні агенти (бактерії, віруси) в організмі та знищувати їх. Визначення кількості лейкоцитів необхідне діагностики інфекцій, пошкодження тканин організму, злоякісних пухлин, захворювань кісткового мозку.
Лейкоцитарна формула – відносна (%) та абсолютна кількість лейкоцитів різних видів: нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів. Якщо підрахунок загальної кількості лейкоцитів дозволяє дізнатися сумарну кількість цих клітин, то лейкоцитарна формула – кількість клітин кожного типу окремо. Ця інформація має значення для діагностики захворювань, оскільки кожен тип лейкоцитів виконує специфічну функцію.
Нейтрофіли – найбільш численні з лейкоцитів – першими починають боротися зі збудниками бактеріальних та грибкових інфекцій і першими з'являються у місці ушкодження тканин (інфаркти органів, опіки, травми, операції). Збільшення кількості нейтрофілів – одна з основних лабораторних ознак будь-якого нагноєльного процесу. Зниження кількості нейтрофілів може вказувати на первинне ураження кісткового мозку або його виснаження і є несприятливою прогностичною ознакою, оскільки підвищує ризик розвитку інфекції.
При багатьох важких інфекціях, септичних і гнійних процесах, злоякісних пухлинах, захворюваннях кісткового мозку лейкоцитарна формула змінюється за рахунок збільшення відсоткового вмісту молодих форм нейтрофілів: паличкоядерних, метамієлоцитів, мієлоцитів та промієлоцитів. Така зміна лейкоцитарної формули називається зсув ліворуч. Аналізатор Sysmex ХS-1000i автоматично визначає наявність і підраховує навіть найменшу (менше 0,5%) кількість цих незрілих форм нейтрофілів.
Еозинофіли – забезпечує захист організму від паразитів, а також беруть активну участь у алергічних реакціях. Тому присутність в організмі паразитів або такі алергічні захворювання як риніт, кон'юнктивіт, астма, екзема супроводжуються підвищенням кількості еозинофілів у крові.
Базофіли – в нормі беруть участь у регуляції проникності судинної стінки, а при патології – у розвитку алергічних реакцій негайного типу, запальних процесах. Тому при алергії на їжу або лікарські пропарати кількість цих клітин у крові може збільшуватися. Також збільшення кількості базофілів може вказувати на захворювання кісткового мозку.
Лімфоцити – головні клітини імунної системи, їх основна функція полягає у розпізнаванні небезпечних для організму молекул (антигенів) та специфічній відповіді на них. Внаслідок адекватної відповіді на антигени відбувається збільшення кількості лімфоцитів, при неадекватній відповіді вона може знижуватися. Лімфоцити беруть активну участь у розвитку імунодефіцитних станів, інфекційних, алергічних, онкологічних захворювань, відторгнення трансплантованих органів, а також аутоімунних захворювань. При перерахованих процесах кількість лімфоцитів у крові може суттєво змінюватися.
Моноцити – клітини, які беруть участь у захисних реакціях організму. Вони видаляють з організму шляхом поглинання (фагоцитозу) клітини, що відмирають, і бактерії. Збільшення кількості моноцитів у крові може бути наслідком захворювань кісткового мозку чи антигенного подразнення.
Тромбоцити – клітини, які відіграють важливу роль у згортанні крові. Якщо у людини знижено кількість тромбоцитів, ризик кровотечі та утворення синців у нього підвищений.
Кількість тромбоцитів (PLT) – найчастіше визначає ймовірність розвитку тромбозу або кровоточивості. Причинами зміни кількості тромбоцитів можуть бути захворювання кісткового мозку, злоякісні пухлини, інфекції, запальні захворювання.
Тромбоцитарні індекси
Середній обсяг тромбоциту (MPV) та відсоток великих тромбоцитів (P-LCR) характеризують розмір цих клітин, свідчать про їхню активність та швидкість утворення в кістковому мозку.
Ширина розподілу тромбоцитів за об'ємом (PDW) – показник, що визначає ступінь відмінності тромбоцитів пацієнта за розміром, що допоможе визначити причину зміни кількості цих клітин.
Приводом для звернення до лікаря та призначення загального аналізу крові можуть стати такі симптоми:
- слабкість, швидка стомлюваність, задишка при незначному або помірному навантаженні, серцебиття, головний біль, шум у вухах, порушення сну, апетиту, статевого потягу – ознаки анемії; - біль у ураженому органі, почервоніння та припухлість шкіри, підвищення температури тіла, озноби, головний біль, ломота в суглобах, зниження апетиту – ознаки інфекційних та запальних процесів;
- закупорка кровоносних судин та, навпаки, підвищена кровоточивість – ознаки порушення згортання крові; - анемія, підвищена кровоточивість, та інфекційні ускладнення – можуть мати місце при лейкозах; - напади задухи, нежить, запалення очей, почервоніння та набряк шкіри, розлад шлунка – ознаки алергії.
Враховуючи високу цінність загального аналізу крові для діагностики широкого переліку захворювань, його результати повинні задовольняти високі вимоги надійності. Слід зазначити, що дослідження крові, що виконуються «ручними» методами, мають великі похибки і часто викликають обґрунтовані нарікання як лікарів, так і пацієнтів. Саме з точки зору надійності отриманих результатів, автоматизовані гематологічні аналізатори мають низку переваг перед «ручним» дослідженням.
Головні з них:
- аналіз великої кількості клітин: більше 10 тисяч, порівняно зі 100-200 клітинами за візуального способу підрахунку,
- стандартизація кожного етапу аналізу,
- Мінімізація «людського фактора».
Більшість гематологічних аналізаторів, що функціонують у лабораторіях України, визначають до 18 параметрів загального аналізу крові, і не здатні виконувати повний аналіз лейкоцитарної формули. У діагностичному центрі «Глобал-Діагностик» загальний аналіз крові виконується за допомогою складної аналітичної системи Sysmex ХS-1000i (Японія), яка визначає 24 параметри загального аналізу крові, і дозволяє отримати цілу низку додаткових характеристик клітин, які неможливо оцінити при візуальному аналізі мазка крові. Аналізатор Sysmex ХS-1000i не тільки виконує розгорнутий аналіз крові з диференціюванням лейкоцитів на 5 підтипів, а й будує графіки розподілу лейкоцитів, еритроцитів та тромбоцитів за розмірами. Аналіз цих графіків дозволяє отримати додаткову діагностично цінну інформацію.
Унікальною особливістю даного аналізатора є можливість виявлення незрілих лейкоцитів, бластів, атипових та патологічних лімфоцитів. Присутність навіть 1% таких клітин у зразку може бути ознакою серйозної патології, тим часом коли в мазку аналізується лише 100 клітин, їх можна «пропустити».
Однак роль лікаря-лаборанта у виконанні даного дослідження також є дуже важливою. Про будь-які відхилення від норми, а також знахідки, що потребують додаткових досліджень, аналізатор «видає» спеціальне повідомлення, і ці зразки потім аналуються «візуально» кваліфікованим фахівцем для підтвердження та уточнення патологічних знахідок.
Для аналізу може використовуватися як венозна, так і капілярна кров.
Клініко-діагностичне значення показників загального аналізу крові
Гематокріт (HCT) – відсоткове співвідношення клітин крові (формених елементів) до рідкої її частини; використовується в комплексній оцінці анемій та станів, при яких кількість формених елементів, навпаки, збільшується (еритроцитоз, лейкемія), допомагає прийняти рішення про необхідність переливання крові та оцінити результати цієї процедури.
Гемоглобін (HGB) – основний компонент еритроцитів, за допомогою якого вони транспортують кисень від легень до тканин та органів, а вуглекислий газ – від тканин та органів до легень. Концентрація гемоглобіну в крові – важливий показник для оцінки тяжкості анемії або еритроцитозу та для контролю за ефективністю терапії цих станів.
Еритроцити (RBC) – клітини, що містять гемоглобін і транспортують кисень і вуглекислий газ у крові людини. Визначення кількості еритроцитів необхідне для діагностики анемії або еритроцитозу та диференціювання між різними типами анемій.
Еритроцитарні індекси: надають інформацію про розміри еритроцитів та вміст у них гемоглобіну.
• середній обсяг еритроциту (MCV) – характеризує розмір цих клітин; він необхідний визначення причини анемії. Приміром, при дефіциті вітаміну B12 розмір еритроцитів збільшується, при дефіциті заліза – зменшується.
• середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH) та середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC) доповнюють один одного і використовуються замість застарілого та менш інформативного колірного показника. Ці індекси дозволяють визначити причину анемії. Так, наприклад, при дефіциті вітаміну B12 у збільшених еритроцитах вміст та концентрація гемоглобіну підвищені, а при дефіциті заліза – знижені.
• ширина розподілу еритроцитів за обсягом (RDW) – показник, що визначає ступінь відмінності еритроцитів пацієнта за розміром. Має значення у ранній діагностиці анемій, оскільки часто змінюється раніше, ніж розмір еритроцитів. Дозволяє оцінити ефективність лікування анемії.
Лейкоцити (WBC) – група клітин, головне завдання яких – виявляти чужорідні агенти (бактерії, віруси) в організмі та знищувати їх. Визначення кількості лейкоцитів необхідне діагностики інфекцій, пошкодження тканин організму, злоякісних пухлин, захворювань кісткового мозку.
Лейкоцитарна формула – відносна (%) та абсолютна кількість лейкоцитів різних видів: нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів. Якщо підрахунок загальної кількості лейкоцитів дозволяє дізнатися сумарну кількість цих клітин, то лейкоцитарна формула – кількість клітин кожного типу окремо. Ця інформація має значення для діагностики захворювань, оскільки кожен тип лейкоцитів виконує специфічну функцію.
Нейтрофіли – найбільш численні з лейкоцитів – першими починають боротися зі збудниками бактеріальних та грибкових інфекцій і першими з'являються у місці ушкодження тканин (інфаркти органів, опіки, травми, операції). Збільшення кількості нейтрофілів – одна з основних лабораторних ознак будь-якого нагноєльного процесу. Зниження кількості нейтрофілів може вказувати на первинне ураження кісткового мозку або його виснаження і є несприятливою прогностичною ознакою, оскільки підвищує ризик розвитку інфекції.
При багатьох важких інфекціях, септичних і гнійних процесах, злоякісних пухлинах, захворюваннях кісткового мозку лейкоцитарна формула змінюється за рахунок збільшення відсоткового вмісту молодих форм нейтрофілів: паличкоядерних, метамієлоцитів, мієлоцитів та промієлоцитів. Така зміна лейкоцитарної формули називається зсув ліворуч. Аналізатор Sysmex ХS-1000i автоматично визначає наявність і підраховує навіть найменшу (менше 0,5%) кількість цих незрілих форм нейтрофілів.
Еозинофіли – забезпечує захист організму від паразитів, а також беруть активну участь у алергічних реакціях. Тому присутність в організмі паразитів або такі алергічні захворювання як риніт, кон'юнктивіт, астма, екзема супроводжуються підвищенням кількості еозинофілів у крові.
Базофіли – в нормі беруть участь у регуляції проникності судинної стінки, а при патології – у розвитку алергічних реакцій негайного типу, запальних процесах. Тому при алергії на їжу або лікарські пропарати кількість цих клітин у крові може збільшуватися. Також збільшення кількості базофілів може вказувати на захворювання кісткового мозку.
Лімфоцити – головні клітини імунної системи, їх основна функція полягає у розпізнаванні небезпечних для організму молекул (антигенів) та специфічній відповіді на них. Внаслідок адекватної відповіді на антигени відбувається збільшення кількості лімфоцитів, при неадекватній відповіді вона може знижуватися. Лімфоцити беруть активну участь у розвитку імунодефіцитних станів, інфекційних, алергічних, онкологічних захворювань, відторгнення трансплантованих органів, а також аутоімунних захворювань. При перерахованих процесах кількість лімфоцитів у крові може суттєво змінюватися.
Моноцити – клітини, які беруть участь у захисних реакціях організму. Вони видаляють з організму шляхом поглинання (фагоцитозу) клітини, що відмирають, і бактерії. Збільшення кількості моноцитів у крові може бути наслідком захворювань кісткового мозку чи антигенного подразнення.
Тромбоцити – клітини, які відіграють важливу роль у згортанні крові. Якщо у людини знижено кількість тромбоцитів, ризик кровотечі та утворення синців у нього підвищений.
Кількість тромбоцитів (PLT) – найчастіше визначає ймовірність розвитку тромбозу або кровоточивості. Причинами зміни кількості тромбоцитів можуть бути захворювання кісткового мозку, злоякісні пухлини, інфекції, запальні захворювання.
Тромбоцитарні індекси
Середній обсяг тромбоциту (MPV) та відсоток великих тромбоцитів (P-LCR) характеризують розмір цих клітин, свідчать про їхню активність та швидкість утворення в кістковому мозку.
Ширина розподілу тромбоцитів за об'ємом (PDW) – показник, що визначає ступінь відмінності тромбоцитів пацієнта за розміром, що допоможе визначити причину зміни кількості цих клітин.
ТОВ "ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР"МЕДЛАЙФ-БІО" 2024 © Всі права захищені.
info@medlifebio.com.ua